Первый снег...

     Сегодняшнее утро началось с первого снега и белочки за окном...

Бискорню

     К бискорню у меня особенное отношение. Очень люблю эти милые штучки, всегда с огромным удовольствием вышиваю. Так незаметно собралась их уже достаточно большая горка.  И каждая подушечка по-своему интересна. Они как дети - все разные, но все любимые.

     Так получается, что рукоделием занимаюсь мало. Но даже те фотографии, которые были сделаны летом и осенью, никак не могу загрузить. Каждый раз собираюсь и все откладываю на потом... Может, хоть в этот раз я соберусь с силами, настроением и наконец-то в ближайшее время закрою этот незавершенный процесс...

Вже і літо пройшло...

     Якось мені на очі попалась маленька вишивка марки - божої корівки. І вона захопила мене своєю простотою: у ній використовувалося не настільки багато кольорів, а сама виглядала достатньо милою. І у чомусь була схожа на рукавички, які мені так подобаються. Я якийсь час думала над тим, як її можна оформити - чи вишивати з прикладним наміром, чи все ж робити окремою, цілісною картинкою. І прийшла до висновку, що найкраще вона буде виглядати на пластиковій канві (хоча я її і не дуже полюбляю). Мене захопила нова ідея - зробити серію з таких вишивок-марочок. 

     І ось перша з них готова - як прощання з літом, і сподівання на те, що наступне буде ще краще, ніж це...  

Квіти в горщиках

     Не так сталось, як гадалось...

     Минулого року у мене виникла ідея протягом всієї літньої відпустки в селі фотографувати польові квіти. Оскільки там ми живемо не постійно, зайвих речей там немає. Але знайшовся чайний заварник.

     Цього року я підготувалась ретельніше. Купила два горщечка ручного виробу, в котрих планувала фотографувати польові квіточки. Але сталось так, що в село я потрапила тоді, коли майже всі польові квіти вже висохли від спеки, котра у нас панує майже все літо. Тому маємо, що маємо...

 

Из прочитанного и перечитанного Рут Хоган

"У цьому світі ми дуже маленькі. Ми не можемо завжди вигравати, ми не можемо завжди бути щасливі. Але єдина річ, яку ми можемо робити завжди, - намагатися."

"... в книжках найкраще те, що це фільми, які прокручуються у твоїй голові."

"Її бабуся якось казала, що в потворній зовнішності можна обвинувачувати гени,  у кепському смаку - брак освіти, але якщо ти нудна людина, то тут уже ні на кого нарікати."

"Але інколи не робити нічого - якраз те, що треба, хай як важко це прийняти."