Слепой не увидит, глухой не услышит... Чтобы понять - надо пережить и пропустить через сердце. Я и раньше была немногословная, а теперь и вовсе не хочется говорить. Закрываю комментарии в своём блоге. Хочу сохранить его как островок света и хороших, приятных воспоминаний...
Cлів і бажання говорити вже давно немає... Залишу тут світлини, щоб не забути, що в цьому році теж була весна і розквітнули первоцвіти. І білочка все такий же частий гість на нашому подвір'ї.
Квіти з нашого сільського садочку, світлини на моє прохання зробив мій чоловік.
Черговий минулорічний семплер "Кімнатні рослини". Планую, при нагоді, оформити в картинку і прикрасити нею лоджію. Мені подобаються роботи подібного плану. Напевно тому ця вишивка просувалася легко, без всіляких проблем і з задоволенням...